Перші згадки про гімназію сягають  сивої давнини

У Надвірнянському передмісті, тепер вулиця Карпатська, з 1873 р. існувала як філія Головної окружної школи.

У 1902р. вона зареєстрована як однокласна мішана школа ім. Святого Володимира. Директорував закладом Коженєвич Володимир,  і учителювали Томашевська, Тейхман, Малонога, Гомінівна. В школі навчалося 250 учнів різної національності.

З 1911  по 1925 рр. вона іменувалася як Українська двокласова школа.

Змінювалася історія держави, реорганізовувалася і школа.

Уже 1926 року внаслідок агресивного наступу польської окупаційної влади школа стала чотирикласовою польськомовною. Шкільний будинок складався з 6 класних кімнат, 3 службових приміщень і земельної ділянки площею 57га.

Керівником тривалий час був Кароль Тейхман, а навчало 6 учителів.

У 1935-1939 роках директором школи був Данило Олійник.

Він разом з учителями Ямінською та Бабінською забезпечували навчання в 1-4 класах. Вчителі приносили з дому книжки і читали їх дітям. Це переважно були казки.

У 1939-1941рр. школа була реорганізована і носила статус «Неповна середня семирічна школа №10 з українською мовою навчання».

У роки війни школа була закрита, будівля частково знищена.

З відновленням сталінської влади у 1944р. школа відчинила свої двері з українською мовою навчання і одержала статус «Восьмирічна трудова політехнічна школа №7», де навчалося 184 учні. Директорував навчальним закладом Стадниченко М. П.

З 1950 до 1966 керівником закладу був Червінський Роман Васильович.

Він видав перший наказ про призначення шкільного бібліотекаря. І з 2 вересня 1956р. ним стає Никифорук Марія Іванівна, яка пропрацювала на даній посаді 15 років.

У 1970 рр. радянські школи переходили на кабінетну систему навчання. Відкривалися групи продовженого дня, гуртки, приміщення  для бібліотеки. Добудований і новий корпус для навчання. Директором на той час був Чаус Михайло Степанович.

За роки керівництва школою Луцаком Юрієм Михайловичем, а це 1978-88рр.,  шкільна програма вдосконалюється, змінюється, і в навчання вливаються учні шестирічного віку. Кількість дітей в школі збільшується. Поповнюється новими кадрами й педагогічний колектив.

У 1988р. директором школи призначено Загорняка Василя Михайловича, а  1989 р. школа отримує статус середньої.

В 1995р. середню школу перейменовано на загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №7.

З 1998 року ідеї Загорняка продовжив Гаєвий Олексій Олексійович.

У 2002р.  навчальний заклад одержує статус загальноосвітнього навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів №7 «Школа-дошкільний заклад».

З відновленням роботи дитячих садків школа повертає статус загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7. З ініціативи педагогів створено народознавчу музей-світлицю.

З 2011 року перейменована в загальноосвітню школу І-ІІ ступенів №7.

2012 рік – призначено  нового керівника Якубовську Оксану Ярославівну.

2014 року коштами благодійників відкрито каплицю Святого Володимира.

Історія продовжується. . .